Авторський переклад з російської * * * Стоїть дівчинка-магнолія на тоненькій ніжці, Білу квіточку гойдає в листяній колисці; Її пестить у долоньках – ніжну і невинну, Місяць світлом огортає, наче павутина. «Подаруй мені на пам'ять квіточку, дівчиську». Похитала головою – не вбачає зиску. Я не витримав – і квітку із долоньок вирвав. Мені дівчинка услід: «Кинь її, бо хирна». Хирна?.. Аромат вдихнув повно – на всі груди – Все пропало: що було, та і те, що буде. Тільки квіточка одна, ніжна і невинна; Місяць свілом навкруги, наче павутина. І я, втомлений, заснув лиш нової ночі. А прокинувся… – пожовкла, жити вже не хоче. Аромат її очей вже не тішить душу. Та оманливий дурман душить мене. Душить. ------------------------------------------------------------------ * * * Стоит девочка-магнолия на тоненькой ножке, Держит беленький цветок в зелёных ладошках; Держит беленький цветок – нежный и невинный; Лунный свет вокруг него тонкой паутиной. «Подари на память мне, девочка, цветочек». Покачала головой, отдавать не хочет. Я не выдержал – цветок вырвал из ладошек. А мне девочка вослед: «Брось, он нехороший». Нехороший?.. Я вдохнул аромат всей грудью – Того нет, что было, и того, что будет, Только беленький цветок, нежный и невинный; Лунный свет вокруг него тонкой паутиной. И уставший, я заснул только новой ночью. А проснулся... – пожелтел, умер мой цветочек. Свет его душистых глаз навсегда засушен. Только призрачный дурман душит меня. Душит.
|