Два бусли на стовпі бульвару
Тимура чатують. Стряхують крила.
Чвиркнула, шикнула, бухнулась бандура.
Наткнувся на буття у буднях війни бунтарів.
Завирував відчуттям гуцул-дідуган.
Приліт у вуйка, гурт вусанів на злющій злуці.
Гидує гайдук пазурами  на закрутах лагуни.
Тріснула хата. Потонула у мряці фігура.
Облуда бандюг та брехух. Гануся збагнула.
Гиркнула пампуха-дуся на голубці Дракула.
Гойднула Падуя мого стола і він гепнувся.
Халтура. Хльоснули цвіркуна. Шугнула Муха.
Запнули палючі сяйва на закусці Зигмунта.
Здригнула блискавка і зиркнула злодюга.
Пекуча зозулька Катруся кліпнула Клаусу.
Проштрикнула кулею яструба-шпигуна.
Паркуйся красуня Іруся, пилюка та жара.
Шарпнулась паскудна в ярузі дика яблуня,
аж приклацнули зубками вуста ящірки.
Муркнула напухла кішка,  струснулася,
пирхнула на Стецюка, аж стиснулась.
Занюхала пакунок пастуха на покутті.
Примусила на каблучках танцювати зміюку.
Рипнула райдуга пустуна, клянуся, рвонула.
Рекрути городами в зелених костюмах
зникли у провулках, а сонце і досі плаче.
Це ж  які вурки припнули сліпого пса.
Поперлися на злітаючу маруду Марусі.
крутнулися, в лантухах Мартусі, куркулі.
Пішла метушня навколо обруча. Співають.
Настуня з обручкою під-охнула, свистнула.
Мотнувся падлюка, - ах, ти, пекуча сердючка.
А дідуня нуджиться з папугами Петруся.
Пирснула пилюкою
розбита  дорога на війну.
Не встиг залетіти у пастку
Босий ходун по воді
ухопив зойк сови.
Втонув у Вовчій
Як подзвонив вдові,
то отримав злобу шльондри.
Зльоту вловив вождів трощі
через броди зозулі.
Ти ще не втомився волати,
спробуй помсту в одурі орди.
Розтимурив Мотіну зону  на друзки,
а потім шиконув в корчмі в улусі руских,
Чую "ойки" мошки від бомб,
що виживає в гною мокви.
У розколах просторів жара
від вогню - мені відняло мову.
Я серед гамору втопився
у диму клоунів тотального мору.
Зльоту видворив сваволю
товстунів - потужні шквали на війні,
із двору дітвори - усі оглухли.
Сховав бовдур контури в очах,
зброя від спокуси зникнути геть.
Ну, а ви  крокуйте, солдате Олю,
по глобусу через степ, через шкоду
до Зої Жолудь, щоб помити посуд.
Шок у лобурів. Осяк і отак, у тебе
немає доступу і допуску
до чорної цноти звірств.
А, це ти довбнув стільки ямів на передку?
Сотні і тисячі полеглої орди в степу.
Нащадки Тамерлана перевертаються на тім світі.