майте тепер на увазі наш всвесвіт прости й і суворий
майже забуде про нас ми тут просто як всі надбаннями
вище за світло за швидкість його і спокусу
майте тепер на увазі все світло своє
треба полишити кожен хто нині існує
все тут полишив як мариво всесвіт-забудько
біле мереживо білі кістки білі перли
все залишаю тому що хто знає тебе
як ця ілюзія обриси наші ховала
як ця ілюзія як ці кістки теплі перли
все задишали на потім та все неможливо
майте тепер на увазі як серце своє
вас не полишить о серце моє неможливе
вічні міста від яких навіть тіні немає
вічні міста на які ми вдягаємо маску
хто тут впізнає впізнає віднині тебе