нас вабило кохання силоміць за всі ці вулиці та всі ці марні спроби
позбутися себе дивись моє життя нас не було колись нас не було тут ні ми марно за життя як осторонь за згоди
пробач мене мій світ як хочеш то світи як хочеш то живе а як не хочеш марно
забути все про нас було якесь життя було якесь життя прекрасне тепле вічне
візьми цей поцілунок на прощання ми оточені з усіх сторін ми стріли звідусіль лише як липи цвіт як коливо кохання
візьми цей поцілунок і живи зажерливе життя оспівує не нас когось хто був насправді
візьми цей поцілунок і живи не марно все було не марно все було але не буде потім
візьми цей поцілунок тіла тло нас оточили спротив
програти легше тут за все та ні ця вічність у пітьмі в календарі суботи
дивись мій світе нас всі цвяхи на шинквас прибили ми мов діти
на все тут є свій час який вже мабуть згас і нам лишень не скніти
візьми цей папірець ти пам'ятаєш прізвище моє натомість що живе картонні квіти
візьми мій світ цей світ цей небуття кохання квіт позбав мене недолі
ці вулиці яких не оминув би жоден сніг ці поцілунки кволі
дивись мій світе нас пробачив світ який не згас ми винайшли поволі
інакше все воно пливе у небі присмак солі