укр       рус
Авторов: 415, произведений: 44184, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2024.03.29
Распечатать произведение

Сергій Негода

Сатана убивць

Сіріє, світає, займається обрій,
зоріє ранок; дніє одразу.
Либонь, уже десяте літо
іде війна в імперії злодіїв
каламуть  законів світу
собі нав’язує тенденції,
коли пахнуть газом убиті,
душе ядуха, мертвих героїв
пашіє бридке, вонюче ярмо.
Заціпив рота і млості обняли.
Чи то є люди, чи то тяжкі роботи?
А ці, навали, пашіють в мережах.
Дотепне, а часом дошкульне, слово.
Ревно кричить у душу мою.
Кмітливі, ударні, керовані дрони
завирували, неначе соколи-літуни.
Проте не отямився з гніву,
аби  злословити на проривах,
аби марнувати талант на запитах
аби не запросто прогаяти
плин добра на річці Вовчій.
Втрачати час війни на дурниці.
А це такий сякий
що ну мусять вести
війну наосліп
Я надавав орді мордача.
так ті учинили бешкет з халепи,
метелицю, віхолу, завірюху
під істерику утопили лихо у вині,
отсь де у чому річ,
щоб довести до пуття імперію,
що мені дорікає за те, що варте того,
що не всі дома в нього.
Хоча ще мало олії у голові в нього,
аби іти на муку життя і
уліпити догану 200-ому.

Левко з кашкетом. Петько.Федько.
Противник іде з криком "Бандеро!"
Поперло моментом і себе роздерло.
Його криваве знамено завело далеко.
Шалений сатана! Ненажеро з кратером.
КАБом Стецька в якесь берло здерло.
Кепсько, що пеньок. Життєво з гачком.
Оце поперло єство. Як припекло.
Загарбник навалою пре халепо.
Олекса, тобі припекло черево кащеєве.
Від лиха Омелька  знервованого
зажерло, намертво шаленіє. Умерло.
У пекло віднесло блаженного на смерть.
Шалене натхнення ремесла вбивць.
Над Донецьком головешки
ретельно рубає відверто. Батечко!
Страчені смереки над тереконом.
Химеро нікчемне, тебе припекло.
Над веселкою регоче револьвером.
Збирає зверхньо потрощені міста.
Впертий зайда з решток зітлів в опудало.
Череском верби із тістечок ангелів,
Тяжеленько,  раненьким сяєвом померло.
Ворог літає задалеко. Це степом летить.
Чорти волочаться з гардеропами
Стерво з черепом. Наведені харцизяки.
Сплющена вирва - рвана нечисть.
Трепет за метеором, вирвало касетами,
з  вогненим маревом звільнено.
Все село Тоненьке рознеслося сонечком.
Скажений грабіжник за ясеном рве землю..
Знічене все село агресором в решето.
Обертом знищено щебет над ясеном.


Горять поля за річкою Дурна.
Гірка отрава газів і димів на фронті.
Громило - стій! Майор Яків у роботі.
Тільки й дяка від усіх, що голодний,
бо міцний дробило зайд на точці.
А там цілі череди орків в посадках.
Бродять, як череда за чередою.
І кладе майор зайд штабелями.
Не загордився майор Яків,
що не за генеральський
стіл присів, а просто став у стрій.
А тут з ним побраталися
водій з машиністом з Вінниці.
І разом заходилися,
як соколи в попелі,
зіпнулися на жабячий курган,
на гусячу гору за Уманським,
налаштували кулемети,
а тепер тільки встигай
стрічку заправляти і воду лити.
Не задере москаль голову вгору,
як попова кобила на сонях.
Поверх скошених дерев
літає ціле кодло ударних дронів.
А москаль не чує пупа в череві.
Тикає свої очі-ґудзики в бліндажі.
Гуде над ними джміль незгнуздний.
Зверху скидає їм на голову цеглу.
А як щоразу залітає
у траншею орків, то - ґвалт!
У небі стая свавільних дрон-гультяїв.
Над балками, над водою
- гульвіси з пропелерами.
Штучні шибайголови
миготять на зайд.
Хуткі дрони кружляють,
зумлять буйних
і палять їх вогнем.
З усюди крутяться  угорі.
А орків уйма,  шастають мурахами,
перекалічені і безстрашні,
буйголови галакають і падають.
Поля усі в попелі, мертві паливоди...

Час робити з війни добро в Україні.
Час робити виклик самому собі.
Час робити зі зла повинність.
Час примушує волю брати у грати.

Життя чи смерть України - саме в тобі!

2024
© Сергій Негода
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании