укр       рус
Авторов: 415, произведений: 44184, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2024.02.13
Распечатать произведение

Сергій Негода

Хрест і меч

Серж, давай бадьоріше і ще лютіше грай.
Леліє - крихітне серце рідного степу.
 Згодом хмільні верби розірве Лель.
І втворе фейк піснею з герців в Одесі.

І не зізвеш знавісніле божевілля у Вінниці.
І знидіє Полель поміж веж, звиродніє
вільними стихіями в лютому Херсоні.
Обімліє. Побіліє. Заніміє скажений Дніпро.

Міцніє склеп і німіє від жертв Житомир.
Непокірний шлейф війни все пломеніє.
І все жалюгідне у затишку пошаленіє.
І все чародійне - тепер не розповісте мені
про найінтимніший онімілий КРИВИЙ РІГ.

Жиріє овдовілий запорізький жрець,
два роки хворіє сороміцьким перевтіленням
перемог своєї Вікторії.
Найсвітліший тесть-олімпієць у френчі.

 Сивіє від підозри та бойової іронії.
 Потіє надвечір тіло моє у Венеції. Половіє
нервами зриває емоційний імунітет Вінниці.
Гріє їм тендітне чільне місце
під вінцем претензійний Львів.

А од чи зрадіє і чи розітне,
 підозріло трісне ржавеє серце  у добродіях.
Лагідніє Південний Буг, блаженно голубіє.
Поріже вмент плески. Розіб'є сейф. Захиріє.
Вміє навісніти  південь смерчем.

Це ж зачерствілий треш природи України
відвертих схем анонімів чорної зими.
Перевірте, містере бізнесе, найлютіший рай,
бо вже цвіте свіженькими вістями-страхами.

Кліпне деінде світло діджеєве. І заподіє
Діє сліпе і сіє ідеї і зводить їх нанівець
Зріє клен спертий до скель Тетерева.
Це п'янеє життя не позвеш на гей, насмерть.

Потім зімліє і вспіє згоріти рідний клен,
аж поки  потім не змарніє щем у цій війні.
Тліє болісно, - а чи ти ще ждеш вічне?

2024
© Сергій Негода
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании