до нас озивається грім недалеко
неначе сезон полювання відкрив
і рік вперся лобом спітнілим у спеку
а серпень ширяє немов серпокрил

і що нам від того? і смішно і страшно
бо ген відірвалися вже від землі
і хто ми для нього? дві темні комашки
дві темні конячки дві плямки малі

він бачить доріжку слідів у повітрі
він звужує кола прямує увись
можливо нехитра врятує тут хитрість
ти в дзьобик відкритий його не дивись

ти не експонат в серпентарії серпня
нехай не бентежить тривожний мотив
поводься у небі неначе безсмертна
неначе безсмертна зі мною лети