У вухах спалахнула крута фанфара. Аврал! Валяй зараз, наступ - на курган! Так, гайда, в бабулан душа!!! Завтра зранку - наш авагард, Балагур Артюх, балакун пакуйся! Засмакуй гарячу хвалу яструба. Яка там Калуга? У кутку срач, - надлам шакала. Яка там друга награда. Параліч забрюзкав наснагу, - в яругах мутяга - Кавун і Матюк. Замагрував катюгу, на музах страшну владу. Лайка, за нашу втрату - галас, така наша акула, - в гараж! - струнка Фракуля на згарі, княжа макуха, тут, рута галаса. Штурмуй галючну слухавку, - на дурну уяву малює калюжа. Чваньчувак змахнув на араву руку та заплутався в трубках. Амба! А в звуках така мулява, давай! Луна - як зачувся мряк лугаря, Згар - як взявся запах глухаря, в гущах чагаря ґвалт. Давай, Буча - за штурвал! Давай, заряджай! Наш край украв - був тут, був там. Вставай за найкращу нашу бандуру, заряджай за руду, файну красуню. А тут капрал глянув в журнал, крутнувсь, цапнув, - мушку взять. Якась скупа ряса у пана капрала. Надумав мураву - за халтурку. Шалапут, пушкар, загнав лукаву, гармату став справа - на заваду танкам. Завагався днюваль в науку права. Удався удар з шарпака - ууу, задавака, мав власну казку Марущак - втяв танк! Працював там гурман Вася, Арта-муза на Тупташках заграла труж. Труба запручалась - на всю - здатна. Взялась за зняття, раз-два-ударяй!!! трущаль-духу з ланцюгу. Яка луна!!! Тай, набрався, гуцул на всю зарплату. Ай, жах, дрязг жукам, кража - базавлук. Байстрюк з карлючками маслюка. Бравур на махач - за правду-матку. Засукав рукава прусак, займайся, взявся кацапура з друзями, - ага, джазуй - давай француз, зачув наваду слуху. Тартюф втяв святу чуйку, на бабу-красуню. Давай!!! Урвав пустуну задрану качку, хватку лачугу. Хана хатам. Мав гулю-гайку затягнути на катку танку, а тут хану - капут - рашаку, зсунувся зразу, захаркався, та загарував в трюм. Храм взявся в хмару, в марудну кашу, ну да, за багату шарпугу, задав варварам всю суму. Взяв зашарпаний АКа. Шарпнув, як шарпак, втяв башку пустуну. Ач, капрал, на хмарах хвастун, зняв заваду в душах - а в чуттях забрав саму гарну, згадав швачку-падлючку. Хапуга запутався, як сам змарнував, як сам базарував. Хабар - в халабуду, а набрав кумам - аж завал складу скупадряля впав на халупу Гуняка. Штюрпнув брудну бандюжку з гару. Заряд ткнув в зачухану будку-Муру. Сюр-мурал на шляху, Бабахнув, - зрубав пушкар брунатну грушку. Накрутнув Балагул правку, нагукував в думках Надьку. А на вустах файна чарунка. Тархан тарапунька вздюхнув. |