Захмарна потвора за горами. Пасмурно.
Добра жона Галка, проворна, авантюрна,
в її очах капосна самота,
то щойно авральна, з хлібом в руках,
то якась чопорна, од доладу, - безкарна краса,
то таки ненав'язна, однак спрагла,
та то таке, пряма, та не зовсім гладка.
А ось, ця в колосках, - мала доярка Жора,
надто шорстка, якась саламандра.
То ж у твого тряляльоша запал, клоунада,
зажди нова жорства. То все бравада!
Чуєш, Галка, у вас  можна арендувати
два  дрона? Що, знову на маскарад?
Ого, у сусідів здорова свара, то така доля,
чудотворна нова партія запар на базарі,
сьома навала, восьма занада на бульварі.
А якщо назавтра? Так що? Підожди трохи.
Нова заготовка мавіка. Яка в нього даль?
Два дрона! На два дня. Має бути гроза.
Пережди. Знову ворожа свара. Спалахи.
Якась болотяна пахощ, то лярва на корчах
втопила нам першого дрона. Безголова.
Змагається недовіра з мрією. Одні голоса.
Та втома така. Та хай барани погомонять.
Знову мла, не хочу втрачати  апарата.
Така зла, що іде  жара, яка ця клята війна.
Справжні втрачають життя на заулках.
А яка там утроба мавіка? - Мовчання.
Це якесь опудало Дуба на пагорбі. Холєра.
Хоча важко, - з окопу? Знову дощова мла.
Паволока сонця. Народна боротьба
бере усіх за своє. У кожного свій наказ.
На що вам така вода, це наша робота?
Бо іще жива молочарня! Яка прямота!
Якась баба наврочила завершення.
Жива вода взята з колодязя. Спекота.
Оскал перевертня. Ляпота. Босота.
Врозпал жах, а якщо цей страх осяяний,
із життя повстала, у кожного виникає оскал.
На що вам ця амба, - хай падає золотава
тонка зоря на поля мертвого соняха.
Якщо це небойова втрата,
то давай, за штурвал,
взяла запаморочень в очах,
то боязнь жертв у маршала-самопала.
Так, ось, сопляк, вчора була втрата,
на шлях упав дрон, його переїхав вагон,
цей тряляльоша,  ой, важка кров, - комашня,
там його другий дрон упав на крону
найдовшого тополя. Так, там одна осока.
За що ця клята жара на пасовищах!!!
Там виросла гарна магнолія. Вона одна.
На толоці гармала в коробочках. Ціла сотня.
А на болотах -  жаб'яча оздоба, файна жара.
А в балках вимазана краса, овальна, а там,
в ярах голандська порода, довгоросла даль.
Ось вона, готова голобля
для саморобного воза.
Ця, твоя бульката коза падка на багно,
Так що, - отам, на толоках пахуча м'ята.
Розлога польова волошка на солончаках.
Вона в трьох роках, яка нова тачка, точно,
ломова тачанка літає, як на супердронах.
Впала куля на гостряк. Завали на хатах.
Ач, яка страшна хвороба, багато  народу
згорає на вогневих бомбах.
Це чий дрон літає над нами? Тряляльоша!
На осоках застряпалась золота  бджола.
Сонячна ванна. На пляж. Огорожа до моря.
Заслався сонячний дощ на бараболях.
Божа роса волога, а тут - смертоносна зброя.
Обгоріла товста кора на тополях.
Стара тачка згоріла. Стара лопата в ночвах.
Прозора кошара застрахованих стожар.
Волога солома на хатах, ненависна вошарня,
ходяча гаряча пора. Оце робота.
Сьома жатва. Набряка фарба на фарах.
Вся зона запаркова зона, в лозах.
Ставай, насмаж кабачка. Восьма партія.
У нас на столах повно сала.
А на  горах лягла чорна кора.
А на молодих пагонах якась подагра.
Округлі горна, зелена жара, волохата флора.
Тому в торочках дошка. Чорна сажа.
 Гладка жаровня, залатана, шовкова.
Якась маточка насаджалась на хвоях,
 жовта погонка, глянь вся зав'язь на волах.
Опана, бач, яка самоповага у рогатого вола,
 його колоша довша за дорослого мокоша,
що на осокарах мов очата народа.
Хан Асаргадон дав одкоша ворам кошат,
А так часто  на тополях означався
бальзам-ват. На майдані два горобця
сваряться за палац. Мама моя, - на брамі.
А там погибоша два локона в вошах.
Хороша проща для молодшого Антоша.
Готовий товар для полкона Платона.
Готов свого лоша, а той здоров чи  сконав.
Ґоргона тонша за барона-махаона
Сторона жайворона готова, по три патрона.
Три слона стоять на вагонах. Потап. Давай.
Жовта золота корона клена і вже немає пагона.
Товста крона дзвона. Закалка в битвах. Дзінь.
Хлюпотить вода на нахабне убоге авто. Дзень.