Шок! Збілілий дід. Халабурда якась. Щирий молодий дівич підніс гроші! Молоді поділили їх. Ввічливі ділки. Копійки. Грошики. Віщі мільйончики. Розкинь трохи дітворі: моні, моні моні!!! Діточки, мов джигіти, вибігли із світлиці. Геть усі з комори!!! Гроші! Грошики... Ділки. При дворі, одинісінький дворик. Хтось в коморі є? Хто? ЛИХО! І з ким? Остигни. Тихо. Дівчисько. Висмикнись. Продихнись. Збіглись би жінки, і що тоді? Тіпнись їм під ноги, личина жіночки. Соломинки полинів в долині Горпини. Швидко висмикни свої подоли. Потіхо. Проковтни сльози в охочих і схирілих слів від прокльонів. Горобці, кровинки горобини. Зирк з вишини, одні гірські полонини. Гірські порожнини низовини. Один млин. Вигини і згини потічків до річки. Стисли лихо в чотири дії. Півхвилини постій. Крики Горпини змовкли. Місцини Килини. Родичі з дітьми. Відчинились хвіртки. Вдовинні співи пішли з розколини. Три хлопчини. Під комином візьми хліб. Ось він дівоцький розпис долі в коморі. В чом річ? То ж одні скромні дрібнички. Що з цього? Хоч, то зробіть собі три сім'ї. Чорт-що в голові. Одні провини. Торсонись вихор гори до одної морди, смикни його волоси. Одчини двірники. Один діловий чоловік по дворі, і три скромні жінки в коморі. Дійсно, хитнись лиш до її голови, то вплив його чинний, і по добрі всім. Ні, він чоловік підробний. Хвойний. Впливи сильні. Дивовижний дід. Поділись досвідом, щоб хоч чимось вдовольнитись з ним. Одні сльози. То - піддвожильний полковник! Цілий дикорослий кінь, двокрилий!! Чи мо, втішний, джигіт, довгоногий!! Чи кугут довгошиїй!! Міць природи. Дмитро Дискобол - проникнений всім. Із міцним диплоїдом, бо із дипломом. Воно і годі з ним хоч щось зробити? Що то погомонить, то сіпони його. Ось розторсони в нього. Ось, пішло! Дійолові вимоги. Дійство ішло дві доби. Ходімо. То ідімо. Ой, дволикі! Дівичи. Клопоти розкрили зброд хриплих ідіотів. Ці дворічні сльози вдов відносно дідізни. Роздвинь свої очі. Сльозинки- дзень-дзень, дзінь-дзінь, дінь-дінь. Сороківник цій коморі. Кровопивці. І повно гріховних слів в коморі. Тобі що, нічого роботи? В голові злих ловців одні жінки. Збіглись сильні нічні сніги попід комори. Прийшов новий збій білих зговорів зими. Очистили тричі біль діброви і цілий ліс зблідлих чиновників. Вистроїлись біля грішної комори. Дійсно, сьогоднішні - чотири прильоти до милої жінки. Бідні хлопці. Ймовірно відсиділи сроки. Довічні вбивці рідних, від своїх оджили. Дівоцькі двобої зникли, - лишились повійниці війни. Зговір до сорокових років - прості пожитки і грім вікон. Відчини вікно. Допоки гнівить всіх бидло, вийшов гріховний жор з вікон комори, то звично спомнити оцих оборотнів. Змінились голоси на нові змови, і знов, мов сиві потвори. Звідки в них ці вибори пільгових осіб? Пожили і досить! А кого їм потрібно? Диво-Мрії жорстоких злочинців, їм просто вцілити би своїм міцним топориськом в коморку. Зовсім підвинних вціпило, зовсім. Потрібні розвідники із осмілілих дівок, можливо, із нових, із соромних. Проводились до війни міцні водії, їм жити і жити би. Ні, вбили всіх. І ті, що вбиті, і ті, хто відносив їх тіло. Контроль збитників. Всіх під розстріл! Спонсори нових довгих фронтів, всім їм виносити три приговори...
|