Падав на дахи Маріуполя,
стік крові струмком
до підвалу…. Там годував
великооких дітей з ложечки
солодко-іржавим страхом,
Вдихнув пітьму … більше не дихатиму….

Замучений в Бучі,
розчавлений танка чоботом
в Гостомелі
-   Вирвався на трасу Житомирську
але розстріляний
в автомобілі ….
Мала-премала моя частина
все ж добралася, доїхала, доповзла
до фронту.
Стоїть у касці і зі зброєю
… і перед смертю – я почав рости,
скоро - виросту і стану такий сильний, як мій Отець….
………………………………………………..
-   Чую, сину! Я повертаюся …!