укр       рус
Авторов: 415, произведений: 43258, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2022.01.22
Распечатать произведение

Сергей Негода

Старий чернець

У мені з'явилося прикре самопочуття,
якесь відчуття жертви у тихому житті.
Натовп - заручник обставин. Орави бідних.
Алкоголіки. Наркомани. Ув'язнені
в ілюзіях суперкульту сакрального вождя.
Ти сам собі ворог. Ти відмінний від інших.
Змалів у гордій душі, як нажаханий профан.
Втелепався в світ. Безвихідь. Ач, передумав.
Усіх та усе переборов. Збагнув тиск фальші!

Спочатку втратив несвідоме, а потім збагнув.
Всюди сварки,  переполох, біда, лихо брехні.
Охопив переляк. Понівечили собі душі вождем.
Престарілі. Віруючі. Сироти. Вдови війни.
Моторошні блукання поміж запалених свічок.
Усі душі увірвалися в печери, зчинили вітер.
Принишклі жертви втекли від світу в келії.

Павутина негідників влади стискає в зшиток.
Боржники спокутують вірою свої гріхи життя.
Мережа анонімних черниць розширює тенета.
Над чернечими  печерами - тюремні каземати.
Над чернечими казематами - розбомблені бастіони.
Мертві тумани порожнечі над дзвіницею.
Галас круків. Бас трембіт вилітає з гортані.

Воля вдається до моторошного щастя сваволі.
Калічить уяву поява зневіри. Протинає негода.
Уймає мені руки сіре з'явище із печери святих.
Я свідомий того блага, що переможу цю біль.
Вимушений шукати в собі міцні сили перевірок.
Розторопав абсурд, уловив мить. Розібрав себе.
Піднімаюся над горбами, над річками,
над власним тілом - з'явлення. Проява.
Виходить невидима душа із мого тіла.

Прокидайтеся, голубчик. Втрачений час історії.
Час протистоянь минув, настав час творіння.
Приречений втрачати себе бідно вбраний.
Щира і добра душа стала знаряддям,
в руках загарбників духи-рефлексії життя.
Розруха в містах. Завали будівль. Безпритульні.
Всупереч власним інтересам - змертвів мозок,
сором збанкрутував у самому собі. Зім'явся.
То - лише мить блискавиці із зіпрілого сонця.
Ти вмить утопив себе у срібних хмарах буття.

Яка ще надія? Яка перспектива? Нічого! Нікого!
Віруючі зникають час від часу, бо вони люди.
Зруйнував собі вільне життя, отаке, і тепер живу
у власній келії без мрій, без емоцій, без віри.
Охопилась сміхом - епідемія знищення! - імперія.
Зубожілий чернець вискочив птицею. Спотів весь.
Ухопився спустошений за брехню, вивідувач душ.
Утнув прудких діячів, яким і напитися ніде.

Поцейбічний світ тендітних появ  сновид.
Заворушення. Бунти. Рухи банд. Повстання.
Тогосвітні смарагди визріли в сивих очах.
Всевидющий, окастий, блискучий бевзь,
спросоння зламаний білий світ у вождя.
Зіткнення нетерпимих і повне свавілля банд.
Утікаю від себе, і позаду мерехтіння культу,
біжу зі зламаним ножем у серці. Тікаю геть.
Збільшуюся, окривавлююся навіки.
Читаю відозви протистоянь заможних.

Знехтував усім крикун. Лютує лихий в епедімеї.
Весь в зморшках. Тремтить, відмирає мозок.
Оборотень. Руда кров у знівечених очах. Морок.
Захрипів грім і сповз з невидимки душі геть.
Спартачився, пронизався угаром, чадом.
Переінакшення суті віри заради самоспасіння.
Переіначення смислу в собі заради спокути гріхів.
Розшолопався, зметикнув! - Ти ще метелик.

Зіпрів. Інтернет позбавив віри, місця і часу.
Зцілився повністю. Здивувався новим світлом.
Зірвав собі голову. Вибухнув. Злетів вище себе.
Ти спотворив тіло через цю заразну хворобу.
Підрив поранив тобі шкуру. Зрізав усі гріхи.
Горе-віролом. Обдурений, продажний супервождь.
Перебіжник, перекрутень, відступник.


Будь-ласка, готовий для вас запроданець,
зречений, взірцевий христопродавець.
Нарешті, пишний іуда відбувся в жертві.
У що вірив, те і отримав. Яке ще спасіння?!
За житієм "святих" наших вождів з'їли пранці.
Лише таїнства дикої евтаназії тіла заради віри.
А чи ти зроду-віку такий супротивний
і такий  люб'язний віроломник! Оце шок!
Чия земля, того і віра. Аби були омиті і міцні.


Погляд кожного на тобі, чернець.
За тобою великі сліди паломників.
Вони в протидії доповнюють один одного.
Милий, під час кризи відпускайте гріхи.
Здивував. Від добра виник зраділий.
І тепер не буде штовхати зчитувачів в яму.
Ти подивись, глянь сюди. Наряджений,
як горить, готовий до нового свавілля, -
наш час розпочав прелюбодіяти з жертвами.

2022
© Сергей Негода
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2022 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании