| Сергій НегодаРозшарена в мережі| Шалена луна йде і йде від Вінниці до Львова.
 А навпроти бзюрчить вістульками
 і бушує Південний Буг до моря.
 Несказанно приваблива,
 закоханна трішки розчулена.
 Гуркітливе місто ловить її
 і прирікає хижим серцям.
 Рославі будівлі принадні
 у буєраках біля прочищеного Бугу.
 Руський базар в сірих очах
 розчервонівся від плачу.
 Безладний рокіт в мелодіях
 автоспіралей на горбах
 піджимає вали у вразливому
 шумі випадкових нещасть.
 Біля каскаду фонтанів сокорять
 витривалі коханці в любовниках.
 Безмірно забивають дух і басять
 роз'ятреною любов'ю тролейбуси.
 Невгомонна, схвильована, роздратована.
 Розщеплений розкіл стовбів роз'ярів
 на зупинках від доброти немічної.
 Відважний смарт-трамвай
 розштовхав щілини між авт
 і просунувся між доріжки в люди.
 Розчахнувся та розпихав хрещених,
 занепокоєних під файні навіси.
 Блаженна, проте щира, розчухрана
 у гарній вишиванці. Я зворушений.
 Це місто знає лади
 кошлатих циган і кацапів.
 І вже зраділі євреї
 розширяють ошатні заїзди.
 Ось, драний день
 на прочищеному базарі.
 Однак наполохані ляхи
 розшолопують обмани, -
 Боже, злидні живих розчулені
 від похвали зачухраних
 бомжів за подаяння.
 Тепер удвох з бісиками
 в очицях розбиті,
 обіймаються, страшенно
 бурлять в почуттях .
 Нерозніжена Вінниця
 горбами і трасами, лагідно
 тане на колесах
 мерсів, тойот, шевроле.
 А ти розкис біля воріт.
 А ти охолов до жадібних.
 Зітхнув і сховавсь у щілину будівлі.
 
 
 
 | 
 2021 © Сергей Негода |