Игорь Царёв

Всемирный потоп

Как много развелось на свете душ –
Завистливых, покрытых липкой коркой.
И осерчавший Бог, включив небесный душ,
Решил устроить влажную уборку.

И с хлоркою вода смывала города –
Нет больше Рима, Брянска, Конотопа,
Бердичев и Багдад исчезли навсегда
На третий день Всемирного потопа.

Накрыла мир волна. Идея не дурна.
Всевышний мудр, но разве дело в этом?
Покрылся океан коростою г..на
Из разоренных бурей туалетов.

От сумасшедших вод ревет небесный свод,
И всплывшее дерьмо спешит тесней прижаться.
Желающих спастись пускай хранит ОСВОД,
А мне бы лечь на дно… и отдышаться.




Ігор Царьов

Всесвітній потоп
(переклад з російської - Владислав Антипов)

До дідька розвелось на світі душ:
І заздрісних, і вкритих брудом зрання.
Й розлючений Господь ввімкнув небесний душ,
Зробити щоб вологе прибирання.

Міста змивали хлорка та вода –
Немає Риму, Брянську, Конотопу
І зникли вже Бердичів та Багдад
На третій день Всесвітнього потопу.

Накрила хвиля світ. Ідея не дурна.
Всевишній мудрий, та не в цьому справа –
Покрився океан коростою лайна
Зі знищених потопом цим вбиралень.

Ревуть вже небеса від божевільних вод.
Сплило й все ближче тулиться лайно.
Тих, хто спасіння прагне, бережи, ОСВОД.
Віддихатись мені б… залігши лиш на дно.