Ясочка гарно покоцала хлопця Махна в заградзагонах вождя, в полях, на отарах, на шляхах, в покровах влад, на банях, в храмах, на майданах, на площах, в походах, на дахах, на парканах- крах армад, а на базарах ма: м’яса, масла, молока, а на ложах, вся золота монарша - рать! Наш Махно - наша ясочка-козак з потомства в Запорогах Гуляй-Поля, а там обов’язкова форсована воля. Встала скоро вгодована ватага хлопчак на зброях з козаком Махном на втратах за багатьох прав нашого народа. Так сама настала влада батька Махна на правах командарма табора, бо вона вся в Покровах, в образах народа. А в Розлогах, яка там Вовча, яка та волога, там його стара коханка Таня Овчар. Щоправда, в аромат жорстока баба, бо знала, що запахло порохом на базарах. Скоро в Ягах почалася махновська доба, - в протоколах, в пактах,на трактах, - отака народна боротьба на останках Гуляй-Поля - Батько Махно, гайда, за кордон - в Лондан! Здорово, розгортав наш батько Махно повстання в полях Самарського Рога. Роздавав нам, нащадкам стана, парад, А хлопцям в районах знаряддя давав, надавав нам акт права аж на золота, аж на стодоля, на поля раз зо п’ять, влада рад на правах ватаг, а наша програмна, наша воля, вона то вся нам, полянам. Так, вся влада - нам, громадянам, розслабся, отямся, ось моя - зброя - наша воля за трьох, як за двох. Якщо батько роздав бажання взять на боях поля, то Чорна рота Махна на тачанках брала на шляхах двадцять два банка монарха, а на районах роздавала нам, сотням, отой, розбрат влад, в Гуляйполях. Хто з вас продав палац ворога? - А то ж наш край - то влада володаря, наш народ в облогах, в заградзагонах, Яка наша втрата в опора сопляка? - Ма! За можновладця, вся зброя - на вартах! Яка там на картах бойова рота в полях, - оцього, Павла Скоропадського, за австо-мадярського атамана за самого кошавого, - вся на чарках. Тяжка кара Котовського за пана гойдалася на яслах, а на складах здаля заощадного нам поля заганяла. Як так, -злякався наш батько Махно, тай сховався в солдатах народ. Сам Махно погнав до ката-вождя в Таганрог, за Ростовом-на Донах, там взяв Астрахань, а по нотах пакта брав громадян на гак. А там на конях взяв коня на Казань, на саблях - пройшов на Саратов. Задобряла нашого батька-Махна староморальна голодна Москва. Отак подолала його голова сама, той масштаб та заколот Харькова. А покровська особа батька Махна стала враз за пайком, за орган вождя. Сам, як господар ватаг, батько Махно навчався на фронтах, ай, сам мав крах, як на конях з прапором ганяв по полях, сам доганяв на свободах аромат добра, яка в надпрограмах воля, бо то бяка для вождя, - сваволя! Знав Махно, як займався на тачанках в ордах, що його конна армада, надто ловко вганяла жах атаманам, - ото страх. Гарно покоцала нашого народа, жаль та шкода, що здалась за московського партвождя самоврядна влада нашого батька Махна та завдала марафон солярам та трьом дво-головам!
|