Йойк. Стара Сова. Каланча на вартах вора. Трясця його! Стрьомбайся. Натовп в крамаря. Дрожак на базарах. Град в жорствах балакух. Башкара жорстка. Бабахай в хабарах. Хльостай баняк байду. Агармак. Махайся, банда, чохрайся рогачами байдак. Озоряй. Малахай. Балалайка в мочарях. Напатякав вайло накрай. Прямо в байрак. На канавах капость. Ярмо-батай. Ганьба. Огорожа. Зграя татар. Атака монгол. Сторож загорлав: Тьма! Облога! Талалай. Драй. Там тьма монгола. Прощак бовкай дзвонарям! Гвалт. Аврал! Ворота на батогах. Мочар, дай вогня. Дойда. Давай барахло. Воронка. Солома! Доваж татарва. Бабляйся тварь. Вогонь-коло. Двай бапяк в тарахкало балясай. Марай сарай. Ляск. Дряск.Там мала золотая тьма в драгвах. Шворкай, баяй. Балаган - в багатьох, та марно. Гамба нам. Звага ця марна. Господь! Змолоть! Пробач нас даром. Рядно давай. Махрай градом. Мотай бабонька задом. Грязь. Вода. Колошмать. Вождь роздав вчора страм вартам. А нам кабала. Каталажка драгомана. Доказ. Дрантя. Мокраль. Крадькома огляд його товара на конях. Вкрав!!! Кашовар на ганок. Котляр ой, жара хожа. Марно та всяко ганьба нам. Закарваш в облогах. Достойна самоповага града. Падло в острог. Мотлох. Багно. Дядько ароматно смоляй. Тарадайка якась зафоркалась на воротах. Йолоп, там гавкання собак, свара громад. Гробар з горном, то розор-орда над край на колясках. Здавай нам доводом гордого гострослова. Домонтар горлань. Газда на жаргонах сама. Батя посягавсь на самого князя. Щастя-доля. Давай на шлях кодлай за барабаг. Наддаток. Там в гробах довкола патлата братва. Йойк. Забава. Дотягалася. Кланяйся, одоробло. Та чвалай, та тьопай. Старомодна шваль з града. Там вся сторона колодязя на волах та колонах. Осадно. Аврал, доктор тайкома вкрав достаток. Шорстка дорога - гайда-гайда. Самоповага. Шарпак в мохнатках. Здогадався як покладь. Князь Данько в пантофлях на коморах. Капость. Щось надзьобав. Князь позавчора дав драла. Конь Козак в кодолах. Ковбаня там. Кваша монгол. Народ на щоках йойкав, в лаврах сховався корчмар. Ланка з гаманом. Врода горлала на волохання. Ця квола гора надто коштовна для князя. Столяр на ладшафтах, там потай для вождя. Його робота - квача, запарна точка. Вподобав мазок. Гасло на масках. На гаках клапоть-льохань. Заморока. Краса сала в котляра. Його коняка знайома. Огорожа. Паркан. Коханка кощава. Казан-чорта. Оранда. Повар. Наша воля воскова - рахманна срамота... Коршак з тавром. Якась своякова коханка в космаках. Насолода. Лакомка. Самчно. Красота. Аморна. Доглядач заждався в балках. Своя хата господа. Взяла щось нас воля на докорах, - оборона. Така катастрофа ворожа за цього монгола. Голова в космачах, як бочка кашовара. Шахрайство навколо. Воронок шахрая. Точно, довкола града огород та дозорна орда, пособляй нам, сторожка втрачала басмача. Обов’язково йшов коловорот на таранах, а батько промовляв з молотка, знов талант. В панорамах довгов’яза хоробра дратва, Батя оглядавсь на слова. Зашквар. Дзявк. Задовбав. То моя дорога чорна, то вона - прозора і добра. Багатшай моя ковбаса - яка ж гостра зброя мас. Чаполоч. Лавка. Шабля. Сполох-птах. Нащадок. Роздягся догола до свого Бога. Нашорошся. Нога вся в екземах. Волосся. На що ця болячка? Наполягся, намазавсь, - ось наскок, постанова. Одягавсь наостанок. Ой, пастка, - ой, вчасно. Золота дорога з чортополохом. Орда готова. Орда спроможна за нового ката до повстання. Намовляв батрак, якась обмова в шатрах. Нагло набрякла сволота в таратайках. Якась нагайка-карбач. Бряжчання здаля. Нагорода за здоров’я. Кров. Богомаз досаджав. Ловко сполохав на щось. По шпалах. Лоботряс. Лошак Аматор лопав подоб з вод. Напхався трав.
|