земля горить у зоні відчуження дим шкіра обпечена звірів
продукти горіння у твоїй крові замість кисню в Страсну П'ятницю
твої вікна брудні від пилу і диму в Чистий Четвер
та ні чесно ти їх просто не хотіла мити посуд ще примушуєш себе
а вікна і так якось буде на що там надворі дивитись
поодинокі перехожі в масках та дихати нічим вже більше
не виходь на вулицю не відчиняй вікна пий багато води
дим застібує вулицю під комірець до шиї
тіло наповнює втомою наче не тільки-но прокинулась ти а ходила багато кудись
мозок починає згадувати панічні атаки десятирічної давнини
можливо ти знову почнеш задихатися
або не почнеш наче звикла до диму цього
через два дні Піст закінчиться але апетит зник раніше
мов рана свідомості гоїться надто повільно мов попіл роздмухуєш ти
поодинокі перехожі у вранішніх відтінках диму
тут не надто багато варіантів переходу
куди ти йдеш чи є у тебе якась мета яку можна довести
або просто блукаєш у теплій безвиході квітня розносиш свій сум
що у тебе у сумці сутінки марлі
твої померлі дивляться на тебе скрушно хитають головою нічого не вдається
цей лабіринт у центрі якого сгоріла земля
мертві звірі з хижими очима пекло у нашому серці
не виходь з кімнати не заходь у ліфт не вдихай повітря
все мине обіцяють все має минути
згадувати молитви забуті зі школи додавати свої слова