ми прокидаємось вранці, збираємо одяг в сумки, виходимо, зачиняємо двері сусідки говорять: «тут якісь дівки» (російською мовою, до речі) беремо сумки і йдемо в музей Франка, мимо їде автобус водій питає у нас, як проїхати до ЗАГСу, ми не знаємо, звісно приходимо в музей Франка, охоронець питає у нас, чи купили ми квитки залишаємо сумки на вході, слухаємо екскурсоводку, дивимось фотографії, книжки, знову фотографії, зліпок життя чужого забираємо сумки і йдемо в парк, фотографуємось на вході гуляємо парком, викликаємо таксі, щоб їхати в центр таксист питає у нас, як їхати, потім каже: «а, ви не зі Львова» у нашій піцерії велика черга, тому що немає вільних місць ми знаходимо ресторан української кухні, потім йдемо слухати поезію слухаємо поезію та їмо лаваш з майонезом, слухаємо поезію, але не дуже багато потім йдемо в Копальню кави, купуємо каву «Коли паде дощ» і «Цісар» потім йдемо на зупинку трамваю, щоб їхати на вокзал, зустрічаємо тебе чекаємо на потяг у платному залі очікування ти розповідаєш, як у вашому хостелі когось пограбували ти прийшов о першій годині ночі, а там всіх допитує поліція, біля входу собаки я сказала напиши про це оповідання |