від мови ненависті до ненависті любові
збирати пляшки готові, здавати за кілька копійок
ховати серце під амбарний замок
від мови ненависті до замирення слів як ти все виправити хотів
лише про приємне з відвідувачами говорив
повісив над ліжком ловця снів, засіб від комарів,
кров парує над цією землею
летить до неба та ніхто не говорить з нею
втамувати спрагу нічим більше, колискові співати
нічого не згадувати, все відпускати і забувати
з солодкої вати імперій, що притиснуть уламками до землі,
клеїти хмари на стелі, у пляшках ховати понівечені кораблі
тіло сирітське землі роздирати на пагорби станцій з короткими іменами
подивись у вікно, чи ніхто не їде за нами