Щось перегрілось в дальнім океані -
І на довічних обширах води
Клубочаться, звиваючись, вітри.
І що за сили і куди їх манять?

Зненацька випірне столітня пам’ять:
Жахна зима - морози і сніги.
Синоптики вишукують сліди
І абриси викреслюють останні.

Перестороги світу - не вщухають
І одіж замерзаючим збирають -
Вже до подібних дійств в спільноті звикли.

Але вітри, на щастя, непостійні,
Шляхи собі шукають самостійні,
Знесилились - і по дорозі зникли.