двоє бідних румунів у блискітках з найближчого секонду
брудному взутті самотності на трасі ловлять автівку
нам проїхати трішки тільки щоб не розплескати суму пряжене молоко
маршмеллоу в формі сердечка
серденько дивись це Сніжна людина останній екземпляр що залишився
двоє бідних румунів сідають в автівку їдуть на захід кудись
що це за звичка дивна «балакати за життя»
слухати східноєвропейський шансон
жалісно притискати до серця одяг який немає кому носити
оце якби були діти
всі ці блискітки з найближчого секонду миша Міккі
від усього мають існувати ліки від самотності теж за дорогою стеж
двоє бідних румунів їдуть кудись це звичка до руху мабуть
байдуже куди лише не на місці одному
хто ми такі щоб повертатися додому
дім це просто будівля з чотирьох стін телевізор
в якому без початку та кінця набридлий до оскомини серіал
чи мало ти тут страждав треба ще
треба видати збірку поезій поїхати автостопом
відчиняти двері всім незнайомцям не питаючи хто там
зазнати відчаю байдужості ще за життя
казати «я кохаю тебе»
зараз приїде автівка нас підбере