зректися кохання набагато важче ніж зректися життя сказав класик
водночас і страта і шкіра під гострим кутом невагомість спокути
бліда пляма голосу серпень занотовує у записники всі місця зайняті
залишилося тільки втекти солоною водою дерев просочитися в серце без тебе
залишилося тільки як зараз життя ми вбиваємо все що залежить
від тіні та світла твого голосу
згубна звичка зневіри вода в переходах підземних прозорі кістки
зректися кохання набагато важче ніж зректися
кожного дня відкривати очі вдихати повітря думати навіщо це все
не знаходити відповіді
залишати думки на потім перебирати уява виправдовує кожен акт зречення
краплі свідомості тут нічого не було як ми проходимо повз старі стіни
будинків говоримо про літературу віримо що життя скінченне
але не зовсім не назавжди
тому що неможливо повірити у відсутність твого голосу
німоту номеру з переліку контактів неможливо повірити у ніщо
коли ми просто тримаємося за руки впевнені що напишемо кращу книгу у світі
і це має сенс рано темніє листя пливе за водою