Я сьогодні вперше результат отримав.
Отаки, - це сила, - життя! – Я не хочу. Я схожу!
Острах світу! - Перед очима - пітьма, - я плачу!
За моїми слідами-утопія сіє на вітер мої слова.
Мій  останній порятунок згорів у вогні, - тьма!
Це ти, незбагнений химерник, я - живий зомбі, -
- Так,ти ідеш зі мною - в потойбіч, ні, ти ще ідеш - по цей бік.
- Чую зліва оплески, та мені вже бракне сил,  
у мене вже немає волі, думка - без строкатих фраз.
Живий зомбі, я хочу запитати у тебе, - де ти,  зомбі? -
У мене є ще останній шанс на один час любові?
Отаки, подорожній я, на зворотному  шляху,
перевір, свою тінь, вона чорна – без почуття, -
важка, вся - в безсмертниках, вся - у безсилі оберегів,
- Потерпи, за правдою - крилами нічого не вдієш,
- Я,  літаючий  зомбі, - мої тіні живих не лякають?

- Де ти сово? – Я з цього боку, - не вже, це ти?
– О, премудра!
-   Одне слово, і – досить, - і ти мертвий для  моїх  сил,
-   Я – побував скрізь, там умов не було! –
-   Та май витримку! – Помовч! -
-    Від випадку і до випадку ти жертвував усім, навіть людьми!
-  Де твій облік досвіду? – Оце всі твої звіти? - Це слова, а - де справи?
– Це ти все, що вкрав у своїх, ти зібрав і зберіг для моїх генералів. -
- Я від втоми люблю сперечатися з непереможеними.
- Я маю досвід отамана – та ще досвід аморального поета, -
- Тоді, як мені, - тільки у друга питати правду про тебе.  
- Сила твого доказу  - це дійсність і справи твої,
- Ти зроби висновок про можливості, із яких ти ніщо!
- Я  із нічого – нову дійсність створив. - І маєш - ніщо!
-   Сово, Премудро, не ті висновки! Сово!
– Я без висновків бачу  твоє лицемірство!
- Ця твоя освічена найвища академічна аморальність!
- Ця твоя підступна ненажерливість! Хто війну розпочав? - Ти!
- Ти лихий - від легких грошей! Ти - свій народ загубив!
- Добрі люди дали все - з першооснов, з самого початку,
Тобі дали все для своєї держави, дали все добро, - а ти - вкрав і продав!
Ти – сумна істота, ти темна - мара, - твоя звичка красти
стала характером життя твого! Тому терпи цю муку!

-   Сово, нехай слова не ранять мене, - покарай, краще грішного!
-   Ти вже без грошей, всі зусилля тут марні, - Іди і терпи!
-   Ти житимеш, як зомбі, в інерції непереборних у тьмі.
-   А що зберігатимеш, те і матимеш, - знедолений, отак і терпи.
-   З мене, досить,  - цей  зомбі невільник, - Так, наступний! .
Хай  минають епохи, і зникає біда, і хай оце горе в бараках поживе!
- Привіт, я -  вічний зомбі, ось і зараз, я тепер, після дощику в четвер,
мої справи  зомліли, діла не віддячили, мовчу, - бо що то - слова!


- Сово, премудра, життєва сила твоя:
знайшла від супротивного на дебатах,
довела до не потрібного при зомбуванні.
-   Помовчи, помовчи, від примарних джерел
і до фондів химер має рак просвистіти,
нове знамення для нового зомбі.
- Хто там так крекче?- Це молять тебе
від даних мерців, -  вони доводять абсурд
бази знань про курців, повій, прокурорів.
Де там так шепче? – Це перевершують ознаки
сомнамбул та експертів трибуналу, -
для цього випадку змінюю твоє кредо.
-   Ніхто не зобов'язаний робити неможливе, -
а те, що свавільно, не означає те, що вільно! -
До більшої слави Господа Бога серед химер!
Так я, лише отак, я міняю кредо,  -
Хай оживають найпопулярніші  зомбі!!!

- Сово, а ти така приємна, як до нудоти, щедра, як  до відрази!
-   Я довгі роки, я - шаную одного-однісінького зомбі!
У нього є довіра, яку висловлюють віроломному усі,
Він дає їм можливість усім шкодити собі, - він мудрий.
- Поки в шані живете, доти на панів не надійтеся,
для них немає вітчизни, вона у них лише там, де їм добре.
- Я прошу тебе, – Премудра Сово! - відпусти одного!
- Прошу, -  одного-однісінького  відпусти! -
- Це ти за того, крилатого отамана, аморального поета.
- Це той зомбі, - якому гроші мої не пахнуть?
- Ти кинь йому мою гральну кістку, як доказ королів, -
- Подивись, як його жереб заціпеніє!
- Дивись, його мозок одебелі! -
невже, це він? - Дивись, фауст-зомбі, - і  не закляк,
зомбі бував на війні - перед снайпером,  - не впав! -
він став найпереконливішим, - хай цвіте, хай живе!
Навчився мудрості життя у нашій пітьмі, -
він не завмирає перед усіма сильними, -
його не потрясає поміркована  вічність. -
- Один-однісінький переміг самого себе, -
скажи йому, що  тепер мої  цінності  
до його послуг, хай оживає, - для тебе- вічність!