Лиш пару днів ми пробули в "плюсах",
А сніг уже так швидко просідає.
Його немає зовсім на гілках,
Та й на асфальті теж його немає.

Лиш у дворах, у тих, де двірники,
Чи то ліниві, чи то геть поснулі,
Темніють довгі з льоду "язики"
І "плачуть" під покрівлями бурулі.

У виїмках виблискує вода,
Що встигла натекти уже з-під снігу.
Та то таке... То зовсім не біда,
А звичні уже наслідки відлиги.

Однак заходить на ніч морозець
І починає "склить" дрібні калюжі.
Так має буть, зимі ж бо не кінець,
Попереду Водохреще і стужа...

Нічого надзвичайного нема,
І нам, мабуть, не слід чогось чекати.
Ще є зима і буде ще зима...
Але вже ніч, і треба, друзі, спати.