Це не до щастя, виключно до біди:
Я люблю тебе .
Це, нажаль, назавжди.
На осуд модерній юрбі.
На шкоду самій собі.
На справедливий глум
І сум.
Ти не приймеш моєї війни.
Будеш стояти,
Як завжди зі сторони.
Будеш лежати в ліжку і з твоєї руки
Будуть птахи клювати
Слів золоті зірки.
Це добре, що все розписано наперед,
Слово не птах,
Не ліки, не меч і не мед.
Слово – це тільки спосіб
Сказати про головне.
Тому, я просто буду мовчати,
І ця чаша тебе мине.
І скільки б не сплило часу, ти не лічи його.
Я завжди буду молити
За тебе Бога свого.
Щоб, коли важко, моя любов дивилась на тебе з ікон.
Світла, як сон.
Вічнодалека, як сон.