Алексей Кацай Інопланетянка1. Ранок    От  воно  сталося й врешті зустрілися    я і дівчина з далеких зірок!    В обличчя вдивилися пильно   та й розговорилися:     – Ці перші доторки!..   – Це – перші іскорки…   – Перший крок..     У полум’ї   досвітку   Землі дирижаблик   зменшувався і в очах його відбиття   занурювало небуття галактики   в невідворотність   пожеж буття.     2. День     З інопланетянами   точилась розмова край двору.   Звучало:          Кібертрон,          Солярис,           Татуїн,          Пандора…  Ці назви линули з луни,  бо згадувалися вони   міжзоряними командорами.    3. Вечір    А ми, вечором з юрми висмикнуті,   втікали путівцями українськими   за обрії від землян,   інопланетян   і від власного здивування   ними й собою.     Чому з тобою   ми схожі,   неначе не лежить між нами   громаддя світів  і безодень,   нанизаних на часів нескінченність   в розбіжності ста еволюцій  з імпульсом різним, треком і спіном?!..  Але твої інопланетні губи вже торкаються   моїх, земних, і пахнуть сіном…      4. Ніч    А поночі голі тіла   так спочувають м’ятне небо,  як ополонку,  зникли безслідно в якій   трипільці,   атланти   і   амазонки.  Посміхаєшся ти:   «Зникли?! Ти певен цього?   А, може, вони   пілотами вертають   додому   з пітьми?..»    Й невимовленим   зорі дихають,  мов мояпланетянка:   ми – це ви.  
   |  
 2018 © Алексей Кацай   |