***
Це таїна.
Це магія проникнень.
Це так – прийшло, забрало і нема!
І вже останні вигорають вікна
І завмирає час над усіма
Людьми,
Їх снами,
Соснами,
Травою,
Затаєним відточенням тривог,
І світом нашим, витканим з тобою,
Який безмежний
І один на двох.
Це так – мовчати
Просто і шляхетно,
Не докоряти давнім і чужим,
Допоки не зіллються силуети
Супроти темних вікон із усім,
Що в значенні розчинено і формі,
Що втратило себе
І віднайшло
У чомусь безіменно неповторнім,
Як дощ в мороз, надиханий на скло.