Мені сказали нині, що вже літо...
Шкала температури мов дійшла.
Мабуть, тому сьогодні буйним цвітом
Акація, у травні, зацвіла!
А він ще й не добіг до середини!
Ох, справді помінялися часи...
І все ж скажу, що нинішньої днини
Радію несподіваній красі.
Коли вона цвіте, це справжнє чудо!
З дитинства незабутній аромат...
Це правда, я брехати вам не буду,
Він поверта роки мої назад,
В дитинство босоноге і безгрішне,
Тоді вона у червні лиш цвіла...
Акація з покровом білосніжним
Побіля школи нашого села.
О, як же ми тоді розкошували!
Сучасним дітям це не зрозуміть.
Ми цвітом цим роти всі набивали.
Який смачний був з тих акацій цвіт!
Весна спекотна, сонця вже доволі,
Хоча вона й не вперше вже така.
Вдихаю аромат і мимоволі
До цвіту моя тягнеться рука.