вимикаємо вк більше не радимось з іншими собою як писати про відсутність кисню
пігулок розщеплених слів статусів "все складно"
все має бути легко тут як нагадування що легкість минає
накопичується мов стиглі сутінки німота розчиняє воду
замість тебе хтось інший брунатну кров вишневої начинки одноманітні спогади про життя зберігає
отримує повідомлення що все могло бути по-іншому
але і так могло бути отже як би там не було
погана звичка громіздких описів гнучких почуттів помилок налаштування
ось воно не закінчується ніколи це кохання як і не було його ніколи якби
навчитися вирізняти твій почерк поміж такої кількості інших літери складати в пакунок
навчитися стільки всього забути немов і тепер тепло
розливається по шкірі судомить відкриті склади ненаголошені
млость відчаю переслідує на кожному кроці
як ми жили один без одного так і далі безодня
поглинає все зберігає лише колись