укр       рус
Авторов: 415, произведений: 44631, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2018.01.26
Распечатать произведение

Ольга Брагина

Вечірка на Півдні

ім'ям Республіки колись назвали цю вулицю французські солоні аксани
пожмакані стиглі стегна куріпок олівців у концтаборі канцтоварів
застигла кров неначе живі досі ці феї желейні цукерки розмотати пелена паперу розніжена кров пульсує
залишиться тільки Rothmans останній дзвінок маскувальна сітка на обличчі це сонце пече не гріє
повернення має бути підпорядковане логіці змісту ось як остання крапка
народжується з піни на брудному березі серед слизького скла мотузок для човнів
ніколи не обертається що можна побачити там де більше немає
колискових кипарисів кохання кошиків кропу
закривавлене скло виноградна лоза на схилі
цегла кришиться земля скляніє корки на воді кострубаті вірші
натхнення ніколи не залишається скільки не повторюй одне і те ж
ніхто не ходить вулицями вночі невтомна вода підземна підточює місто
ніхто не ходить вулицями не купує щасливі квитки не шукає безпечні переходи
життя просто неба дихай свіжим повітрям заблукай назавжди
ніколи не обертається ніколи не йде вода кімнатної температури для квітів
спогади марно зберігаються на льоду діставати куштувати які вони на смак через двадцять років
віднести на вівтар смітника кохання моє тепер ти схоже на той шматок вугілля з краплинами золота
який стільки років лежав у надрах буфету все боїться світла
все передує нічому водночас життя і ніщо вугілля і пил
коли нас знайдуть ми будемо схожі один на одного
як дві краплі на сталевому ланцеті як дві літери нерозбірливого почерку
хто тлумачитиме переплетені лінії вигини кут нахилу
що це все означає окрім страху небуття надлишку кисню
що хотів нам сказати автор але не сказав коли зачиняються ворота
театральна тиша панує над картоном бруківки
ліхтар хитається аптекар шукає сторінку з відповідями
кохання моє на цьому піску можна будувати повітряні палаци можна малювати кола
хвилі змивають міста жорстоке дитинство з подивом підкидає вгору тебе ти маєш рухатись і летіти
на цьому піску можна залишити сліди можна написати текст більшість варіантів вже були використані
ми мовчки йдемо вздовж води у фільтрі згасає світло

2018
© Ольга Брагина
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании