Пам’яті полеглих в Іловайську Над степом втомлений вітер просто мучить снагою полонених бійців на Чумацькому шляху, що протягнувся через Іловайськ. Обнялись два поранених - з позивними «Богун» і «Коваль» - і двох прошив голоріз трьома чергами з АК. Гарні очі Богуна вкрила позолоть. І серпень скрутив степ догори. А Ковалю обрій – став райдугою. Два неголених бійці впали в суху траву під дорогою. Лихі химери на Донбасі. Щоночі москальські кулі прошивають зеленки. Сержант Сухий ніяк не йме кацапам, не може швидко рухатися, нестерпно зводить м’язи, - сам перетискає ліву ногу турнікетом – злий сержант-великорос підступно кікнув з ПМ-а,- «дзень» у голову. Яскраві плями залили гарячі очі бійця. А по довгій дорозі поскакало довге: «..іззя». І крик пішов степом, не з чувся, як вітер - вихор підняв третій вирій. Кулеметник Гармоніст не може вилізти з-під розбитого Уралу. Донісся крик друга: «Я- не кацап!» У відповідь злість: «Ублюдок!» Головоріз миттю вирвав чеку, шпурнув гранату під кузов Уралу. З усіх сил дременув у рівчак. Густа пилюка накрила уражений Урал. З моєї мото-роти нас залишилося семеро. Закінчилася вода, патрони і гранати. На позиціях – полеглі та поранені - оточені - кацапи кричать. Матюччя - без пуття. Бути чи не бути? Пораненому Яструбу з Вінниці не було і 19. П’яний кацап-аватар з автоматом наказав виповзти до нього. Потім змусив роздягнутися догола. Яструб цьому постовому не сподобався. Можливо, тому, що був наймолодшим. Яструб через поранення двох рук – не міг швидко роздягнутися. Кацап почав стріляти в Яструба з пістолета, але не міг влучити. Підійшов ззаду до Яструба і впритул вистрілив у спину, - убив полоненого. Під кінець перегону нас абсолютно голими і втомленими змусили бігти до ворожих позицій. По дорозі один побратим упав, його лице було облите потом. Підбіг дебелий москаль. Полонений попросив зателефонувати мамі. Той у відповідь пристрелив спраглого з автомату. Сержант ДІД, найстарший, голосно обурюється, кричить злому кацапу, щоб не принижував і не чіпав молодих бійців, а краще нехай застрелить його. Конвоїр вбив ДІДА. Чумацький шлях спиняє химерну мелодію втомленого вітру, а той тягне нездолане «ох!» |!| 24 серпня 2014 року генерал Руслан Хомчак доповів міністру оборони Гелетею, що в Донбас зайшла російська армія, що батальон потрапляє у кільце і запросив дозволу на відхід. Однак Гелетей наказав бійцям не панікувати і залишитися на позиціях. В цей час у Києві проходив військовий парад до Дня Незалежності. У наступні два дні, поки бійці сиділи і чекали наказів, росіяни зміцнилися, і Іловайськ виявився в надійній пастці.... В Іловайській трагедії загинуло більше 1000 патріотів України, близько 500 поранених, контужених та скалічених, близько 200 потрапили у полон до бойовиків... Шануймо героїв Іловайська! |!|
|