1

Непозбувні кошмари мережевих віршів.
- ...ну, писали ...а що я - від Єсеніна гірший?..
Заведу в сяйні рамці полову словесну.
Хоч старий, не забуті осонцені весни.

"Доленосне кохання", "ми удвох в цілім світі"...
Та ніхто не сміється, читачки зігріті -
Маскулінні, фемінні, у випарах кави...
Я відходжу від бризок шампанського вправо.

Тлустий автор чіпляє обшмульгані віжки.
Метушаться цвіркунчики, тисячоніжки...
Зайвини не помітять, шерхоче солома.
О, гурманська бентего моя - незникома...

2

Яблуневе пелюстя... дрібненькі зернятка.
Інтернетні творіння наповнюють ятку.
Цокотіла мушва: "...це шедеври... уміло..."...
Десь кентаври гарцюють...
Ловлю їхні стріли.


2017
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1524783130916186&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater
ілюстрація