Ольга Брагина****** кажуть що завжди є якийсь інший вихід окрім календули від кашлю простирадла з квітами теплий зашморг життя готове до вживання з мікрохвилями дві хвилини побути на самоті кажуть що завжди є якийсь інший вихід мотивуючі розфарбовки штрих-кодів за комином колишнє життя завжди цікавіше яким воно могло б бути вже невідомо як дерева й кіоски навколо твого будинку опираються ентропії перетворюються на мушлі розтинають лінію розподілу ось туди ходи а сюди не ходи там чиїсь інші сліди навколо паперового вовка узбережжям торішнього снігу мотивуючими розфарбовками для найщасливіших людей нашого міста у центрі хижий непентес чатує на колібрі треба замалювати яскравим це звичайні речі ніхто не може бути завжди неправим іноді навіть стиглі годинники похибки в часі стримують нетривкі стосунки з життям на дні океану Пеплум рекламні проспекти обіцяли що тут буде завжди тепло але ні зовсім не тепло *** всі твої персонажі мабуть найкращі вони говорять самі собі саме те що ти примусив їх говорити вони насправді як пізні діти яких люблять найбільше що б вони не казали життя закінчується нічим репетиції мавпування дзеркал більше сил їде нанівець хто скільки може кидайте в банку каже розпорядник і всі йдуть повз хто гривню хто сто кволе місто заходиться кашлем поливає кров'ю бруківки креативні слогани рекламників невірно припарковані автомобілі наче ми зовсім безсилі тепер розрізняти кохання і зашморги архітектурних планів тут мало бути місто майбутнього місто-сад в якому нічого вже не росте не прив'язане до місцевості схили які ріжуть як скибки солоне масло вологе пісні чорноземи тут буде найбільший атракціон із солодкою ватою із солодким жахом з пам'яттю про те чого не було і фунікулером залишайся назавжди з нами висмикуй нитки з подолу сірі суворі нитки з розпеченого подолу серце легені нирки що вам до столу стане |
2017 © Ольга Брагина |