Гортаю календар, дивлюсь на дати,
Дивуюсь на різницю кольорів.
Червоний колір — вихідний чи свято,
А чорний колір — для буденних днів.
Не можу зрозуміти, чесне слово,
Чи так здається тільки лиш мені,
Що хтось давно і, мабуть, помилково
Зафарбував у чорне наші дні.
Бо дні життя насправді ясні, світлі,
Мов квіти, що у літній час цвітуть.
Допоки живемо у цьому світі,
Не можна в дні вкладати чорну суть.
Все треба терміново поміняти
І не чекать зимової пори,
А завтра ж чорні дні пофарбувати
У веселково-гарні кольори.
Ось п’ятниця нехай зелена буде.
Суботі ж інший колір ми дамо...
І кожен день хай радує нас, люди,
Бо лише раз ми світі живемо.