крах  міста здіймаю  мов кризу на волі  
фільмую з абсурду еволюцію тіней
знімаю бунт з форми на межах логіки
мій вияв один – переорієнтація
рефлекси без совісті в окопі – героя
втеча свободи без гасел зневіри
нащадок живої  шукає ще  правди
хай  постріл снайпера   демагогію схибить

війна – не помста інстинкту духу  
війна – це утопія - нестача міці
мій маятник долі  - це скибка хліба -
у ранах душі  - в сузір’ях дрібниць
дві кулі   в лівиці – як шок  а не втрата -
трагедія дуків - жах пекла в словах
інфаркт не від мудрості  інсульт не від щастя
стрімка смерть поета прям на очах

аркан безвладдя  гуляє з війною
на виклик честі маячить без принципів
і знову падіння стіни  за стіною
земля – це руїни  без жартів без глузду
земля – це царина добра і блага
видіння сонця   з-під штрикачків зла
яка біла щирість суті і слави
ажур  в іпостасях душі і дізнань

підсумок  з патронами не для азарту
отче без осуду  твоє передбачення
осідок Господа мара безхмарна
війна – ця  - це шкіц ТВОГО кітчу