хіба що я помру для України
вона ж не вмре ніколи
і не стане
могильником для власного народу
і перегноєм для чужих імперій
нема такого плуга
щоб розкраяв
чорноземлі широкі й вільні груди
і вирвав серце – пам'ять предковічну
скрипить вітряк
тополя шелестить