укр       рус
Авторов: 415, произведений: 44607, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2016.08.20
Распечатать произведение

Иван Низовой

* * *

Душа іще тримається. Іще
Тріпочеться душа в стражденнім тілі,
Що, крихітним, його колись хреще-
ний батько вийняв з хресної купілі
І матері вручив, як талісман…
(Той «талісман» не зміг порятувати
Нещасну матір, тож вона в туман-
ності, гуманності шукати
У янголів, пішла. Передала
Мене бабусі.) Крізь голодомори
Бабуся провела, щоб жив у зла-
годі й добрі, з народом, хворим
На «лівизну». Коли ж я геть підріс
На колективноспечених перепі-
чках, порепаних від сліз,
То враз підпав під писарський перепис
У роті, себто в армії, – за борг
Перед вождями з партією разом…
Оплакував мене безвладний Бог,
Коли мене «дрочив» комроти плазом!
Душа й тоді трималася. Але
Було їй зле – без духу, в голодуху
Микитинську. Старе тоді й мале
Уже точило зуби на макуху.
Я ж тихо віршував, і підозрі-
лим видавався службам небезпечним,
І душу опоганював у грі
З «народом» цим опричницько-заплечним.
Та якось обійшлося. Обійшло-
ся і мені, й моїм постійним «тіням»,
І засвітились місто і село
Новітнім, самостійницьким, світінням
В державі незалежній, в незалеж-
ному суспільстві. Жити б і радіти,
Якби ж від узбереж до узбереж
Так не смерділо тяжко від «еліти»,
Нової і старої водночас…
Душа моя конає на руїні
І править безкінечний парастас
В такій стократ залежній Україні!
Вона іще тримається, душа,
Тріпочеться в потрощеному тілі,
Що ледь живе. Й ніхто не поспіша
Виймати тіло з хресної купілі,
Кривавої…


1995

(с) Низовий Іван Данилович
«Білопілля-Верхосулля (поетична збірка)
Луганськ: Укрроспроммаш. – 1997. – 68 с. – С. 51 – 52

© Иван Низовой
Текст выверен и опубликован: Леся Низова

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании