Доки співає Белліні
прима у білому,
слухай, на ча… на хвилині
зустріч!
               Не силами –

неміччю долі сліпої
в світі розкидані,
хай проростемо з тобою
в лузі,
               на килимі

квітів живих. Золотими
снами тендітними
там загойдаємось з ними –
з друзями, з дітками…

По-під шаленствами вітру,
поміж полундрами
що нам загрожує?
                              Вістря
тільки корундове.

Доки життя вибігає
з вени, мов з краника,
триває, триває, триває
опера-tragika.