Неначе воїн, на Арбаті він
противникам вкраїнської ідеї,
а землякам гостинний рідний дім,
який завжди відкриє радо двері.
То дім Шевченка і Сковороди,
Грушевського,  а по неділях – школа,
він мирний дім та, як в часи Орди,
терпить знущання за вкраїнське слово…
Колись десь тут численнії полки
чекали Конашевича наказу
на штурм Москви. Чекали козаки,
гармати зарядивши до відказу.
Десь тут проходив той Арбатський вал,
що відділяв лишень від перемоги
та мовив гетьман: «Я ж бо не вандал!»
і під дзвін дзвонів помолився Богу…
Неначе воїн, на Арбаті він
противникам вкраїнської держави,
в чужій столиці - Український Дім
свою культуру й рідну мову славить!