Вже над нами стоять НАДобмеження
і розмови такі – НАДвузькі.
А ми вкотре з розмитими межами
НАДдалекі і НАДблизькі.
Темну ніч НАДриваємо тишею,
Каламутимо час НА Дні.
А давай ми крапки допишемо,
Кожен сам НАД своїми «ні».
Прийде ранок, розбудить променем
Світлий образ твоїх приНАД.
Ми НАДпиті чи ми НАДломлені?
І чому так багато НАД?
НАДто різні та НАДто болісно –
Не заНАДто я пояснив?
Сніг ховає НАДперші проліски…
Це заНАДто, як для весни!