Дощ лив весь день, такий, як треба...
А на ніч вичистив до тла
Лютневий вітер хмари в небі,
І перша зірочка зійшла.

Така яскрава і красива
На темному небеснім тлі...
Дай, Боже, розуму і сили
Нам вижити на цій землі.

На ній і грішній, і прегарній,
Що в спадок нам дали батьки...
Прошу, Всевишній, щоб не марні
Були ці зболені роки.

Щоб сльози й кров, уже пролиті,
Перетікли в щасливі дні,
І щоб пожити в мирнім світі
Ще довелося і мені.

Щоб врешті-решт нечиста сила
Покинула наш рідний край...
А ти ж-бо в небі, зірко мила,
Сіяй, ріднесенька, сіяй!