У сутінках спалахують вогні,
Хоч жовтим та яскравим світлом, чистим.
Гуляє вечір в білому вбранні
Задумливим, в снігу, промерзлим містом.
Зимовий спокій корективи вніс,
Стрімке життя зробивши неквапливим...
І парк міський увечері — як ліс,
У пишних шатах незбагненне диво.
Стихає місто в світлі ліхтарів,
Буденний гамір майже вже не чути.
Попри лиху буремність наших днів,
Зима уміє чарівною бути.