| Светлана-Майя ЗализнякПоложення левентик| Може, в душевнохворих душа, як перст, не болить...
 Їм хочеться неба, зеленої тиші-глибіні.
 А думка-ореля надщербленим крайчиком "хить...".
 Крапчастий екран - зі стрічками Хічкока, Фелліні.
 
 Дзеркала-примари... міняється відеоряд...
 Накочують хвилі, пітніє казенна сорочка...
 Чи знала я муки невільних у діях? Навряд.
 Жалію у балії цинковій щуку, линочка.
 
 У час крововиливів, зрад і геройських смертей
 Варення з айви - найприємніші ліки від стресу.
 Товпою затоптаний в сажі новий Прометей.
 Три гейші розкидали фантики із мерседеса.
 
 Айвенго все бореться з нежитем, хлебче глювайн.
 Вигулює лірика в хутрі напахчена фіфа.
 Плети, Пенелопо... Знов снився кухонний комбайн,
 Намащені йодом коліна купальниць і піфій.
 
 Пішли мудрагелі-діди в затуманений схрон.
 Лишили ріллю, автентичні човенця, причілки.
 Онукам - знімати із вух серпантин виногрон
 І курси міняти - у бурю та щопонеділка.
 
 Спасе наші душі лускаті-сяйні фордевінд.
 Терплячим дарує Нептун сухопуття бакштаги.
 За полем блекотним - ні драчок за нафту, ні бід...
 Лиш Альфа, Омега, розцвічене айстрами Благо.
 
 
 ілюстрація
 https://www.facebook.com/photo.php?fbid=989106201150551&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater
 
 | 
 2015 © Светлана-Майя Зализняк |