Завжди людині хочеться не гірше.
Якби ж отак, якби ж отам, якби...
І пишуться петиції та вірші -
На злобу осередку чи доби.

Зринають мудрагелі із пенатів.
Теліжиться у турми простолюд.
І звій законів (урізання - нате)
Озорює позичений салют...

Когось до бака тягнуть: крики, сміхи...
Не виправдав довіри, яро крав.
І татя обирають для зловтіхи.
Й для нього - ополонкою ікра.

І рейвах, і продовження комедій...
Облущені демена.
Хить та хить...
А юна мама на велосипеді
Зоріє з фото - чи таки щастить.

Як плакало село: помер наш Сталін...
Як вабила незнана цілина...
І бігли заміж Неоніли, Тані
Від ганку школи, житнього млина.

Не жожоба олива на долонях -
Бадилля-гичка, кріп та полини...
І цілувався всмак бровастий Льоня
Під молитви: "і нас не омини...".

...Задармо роздаються Божі роси.
Та знов мотив повсюдоньки луна:
"Рости до українця з малороса!".
Пречорно тужить бабця-бузина...

2015

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=952403931487445&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=1&theater