укр       рус
Авторов: 412, произведений: 41043, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2015.08.22
Распечатать произведение

Мэри Морозова

Очі в Лілії зелені... (АТО)

Очі в Лілії зелені... (АТО)

Ліля із того селення,
Де всі спогади живі.
Очі в Лілії зелені,
Ніби хащі лісові.

І в зелених, диких хащах,
Під вербою, на краю,
Я казав в словах дитячих,
Як я Лілію люблю.

Очі в Лілії зелені,
Вдома родичі й батьки.
А у мене у кишені
Ніж. І перші цигарки.

Ми навчаємось у школі,
Що стоїть через місток.
Ще не сталось Придністров'я,
Ще не трапилось АТО.

Очі в Лілії зелені,
Коси – ніби полум'я,
І вдихається в легені
Її квітчасте ім'я.

Ми стоїм на перепутті,
Кружить млин, тече ріка,
Ми не знаєм, хто є Путін,
Ми не чули про УПА.

Очі в Лілії зелені,
Бо така вже в неї роль.
Ми – військовополонені
Власних статусів і доль.

Ще попереду всі війни,
Та життя – уже війна.
Гра, подвійна чи потрійна,
Чи як скрипка – четвертна.

Вбиті перші безіменні,
Вздовж доріг, як постові.
Очі в Лілії зелені,
Ніби хащі лісові.

Я захльобуюся кров'ю,
Без надії, день до дня.
Я вернувся з Придністров'я!
Правда, Ліля заміжня…

Україна ще не вмерла,
Після градових ночей.
Я дізнавсь хто є Бандера,
І багато що іще.

Очі в Лілії зелені,
Ніби хащі лісові.
В мене в поліетилені
Резус-плюс на рукаві.

Наз зливають, як сексотів.
Нас стріляють і бомблять.
В мене – сорок два двухсотих.
Кажуть, сину Лілі п'ять.

На моїм зап'ястку мітка.
Я зробив собі труну.
У млина волинські дітки
Вже не граються в війну.

Смерть проста, як чорна кава.
Смерть вся в білому до ніг.
Кров заляпує рукава
Резус фактор не вберіг.

Я дивлюсь в небесні висі.
Наостанок слів нема.
Лиш скорочується відстань,
Від землі до темних хмар…

Крізь прострелені легені
Кров збігає по траві.
Очі в Лілії зелені,
Ніби хащі лісові.


2015
© Мария Морозова
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2020 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании