* * *

Дощ мені просто на серце йшов
І наростав на струни,
Аж розмивався забутий шов,
Шитий колись Перуном.

Груша родила гніздами птиць.
Космос тримала крапля.
А опівночі дзвеніла ти,
Строга і ніжна -- мов шабля.

Душу зігріємо чорним вином,
Тіло зігріємо тілом.
Ось воно щастя.
Воно?..
Воно.
Кулею пролетіло.

Віями сиву прикусиш сльозу,
Наче Дніпро порогом.
Я тебе знову у рай принесу.
Покладу перед Богом.

Будем до раю звикати знов --
До батьківщини щастя.

Дощ мені просто на серце йшов...
Друге моє причастя.