* * *

Небес тебе огромной глубины
И счастья от заката до рассвета.
В душе и сердце радостной весны
И пылкость чувств — как зной в средине лета.

* * *

Моей нежности хватит на тысячу лет.
У нее, как у неба, — безбрежность.
Но на прадзник дарю я весенний рассвет
Лишь тебе — как особую нежность.

* * *

Ніжність раз у рік, і то лише у свято?
Я згоден з вами, що це не красиво.
Хай цілий рік її буде багато,
А от на свято — ніжність особлива.

* * *

Можливо, хтось це свято й не сприймає.
Однак я щиро хочу побажати:
Хай Бог вас щедро щастям наділяє,
Й ніколи горя й болю вам не знати.