У цей святий вечір я не буду, мамо.
Не сумуйте, батьку, сестренько, не плач.
Перев'яжу рани й москалів поганих
стану з кулемета сікти, як сікач.

Знаю гріх то, батьку, прости мене, нене.
Не лякайся, сестро, кіборг - то не звір.
Хоче ворог клятий відібрати в мене
саме найдорожче, навіть Вас, повір.

То не християни, що в святий цей вечір,
наче таракани, поповзли на нас
і Ваш спокій, мамо, ліг на наші плечі,
бо спалить Вкраїну москаль, як Донбас.

Ви святкуйте, тату, защедруй нам, сестро,
щоб живими вийшли з пекла ми війни.
Поміж нами "гради", поміж нами версти,
але ми почуєм, що із нами Ви.