Я смію отут літати.
Розділено маски, плеса.
Десь там у кишенях вата,
І знишк по литаврах месник.

Чекання хліба, видовищ.
Ялинок і чаю не бракне.
Зів"янув пихатий "овощ",
Прийшов кат-месія в акне.

Копають ямки гуінплени...
І валяться крайні опори.
І здохла телиця Семена -
Зі штемпом чітким "Непокора"...

Я можу над горами бути.
Земля промерзає кармінно.
Влягаються сніг, парашути
І сірі огрядні пінгвіни.

Короткі лютневі крила.
Чи просто лежати краще.
І змії облизують рила...
Невже ми оспалі, пропащі?

Складаються пазли і схеми.
За тано - села, калюжі.
Зіржавіли єдності клеми.
В печах - мечі харалужні.

Чудово усе.
Тож не варто...
Ще меду початий слоїк.
І п"єси Шекспіра та Сартра.
І пари, й сусід-параноїк...