А береза ще не облетіла,
Хоч дерева скинули вже листя.
В світлі ліхтаря холодно-білім
Мерехтять листочки золотисті.
І дзвенять так, як удень дзвеніли,
Поночі їх дзвін ще краще чути,
Бо їх вітер рве осатаніло,
В листопаді він вже дуже лютий.
Як же так? Вже всі дерева голі,
А березу сил нема здолати?
Чинить вона спротив власній долі
І не хоче листя віддавати.
Та таке не раз уже бувало,
Навіть у зимові заметілі:
Лист береза свій не віддавала,
Хоч від вітру гнулась і тремтіла.
Лиш коли весна вже "ввійде в тіло",
Лист береза скине, як сорочку,
Даючи життя іще несмілим
Та новим, зеленим вже, листочкам...